- прополіс
- -у, ч., спец.Клейка зеленкувато-жовта чи бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли; використовується в народній медицині як лікувальний препарат.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прополіскування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прополіскувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прополіскуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прополісовий — а, е, спец. Прикм. до прополіс. Прополісова настоянка … Український тлумачний словник
прополіскування — я, с. Дія за знач. прополіскувати … Український тлумачний словник
прополіскувати — ую, уєш, недок., прополоска/ти, ощу/, о/щеш, док., перех. Полощучи у воді, остаточно звільняти від мила, інших миючих засобів, залишків бруду і т. ін. || Промивати (рот, зуби, горло), полощучи водою чи якою небудь рідиною. •• Прополі/скувати… … Український тлумачний словник
прополіскуватися — ується, недок., прополоска/тися, о/щеться, док. 1) Промиватися водою або іншою рідиною. 2) тільки недок. Пас. до прополіскувати … Український тлумачний словник
прополіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
прополісовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
прополаскивание — пропол аскивание, я … Русский орфографический словарь